|
Аргентинська кухня
|
|
Царство за пиріжок!
Іспанським внеском у світове кулінарне мистецтво є також знаменита емпанадас (empanadas) – що значить «завернутий у тісто», це різновид великого пиріжка. У кожному регіоні Аргентини своя власна емпанадас, яка відрізняється від інших, перш за все величиною і фаршем. Класичний фарш для емпанадас містить яловичину. В оригінальному рецепті теляче м'ясо треба порізати на маленькі шматочки, однак зараз частіше всього використовують м'ясо, перемелене на м'ясорубці. В фарш додається ріпчата цибуля, родзинки, оливки і зварене вкруту яйце. Емпанадас не обов'язково повинна бути м'ясною. В Аргентині їдять також емпанадас з жовтим сиром і шинкою, зі шпинатом і грудкою, або з курятиною. Трапляються емпанадас із солодким фаршем, але тоді вони називаються pastel або pastelito. Емпанадас треба їсти руками, запиваючи сухим червоним аргентинським вином.
В аргентинській кухні також видний сильний вплив країн Латинської Америки. Це страви основані на кукурудзі, в основному варені, наприклад локро (locro) – суп на холодні дні приготований з кукурудзи і м'яса, хуміта (humita) – базована на кукурудзі і творозі, тамалес (tamales) – страва з м'яса, кукурудзи і інших овочів, завернута в листя кукурудзи, а потім відварена.
Більш за все аргентинці люблять червоне вино, але з охотою також їдять рибу і морепродукти. В аргентинських річках водиться чудова риба, наприклад дорадо або сурубі. Таку рибу краще за все їсти запеченою на решітці з різними пряностями.
Чудові десерти
Аргентинці подають чудові десерти, які обожнюють і діти й дорослі. Різноманітні солодощі були привезені іспанцями. Найвідоміші dulce de leche – виготовлене із молока та цукру, схоже на карамель та alfajores – пиріг, начинений dulce de leche і политий шоколадом, і flan – щось на зразок пудинга политого dulce de leche. Інший десерт – товстий шматок сиру зі шматочком желе з айви або желе з батату – queso con dulce. Звісно, в залежності від регіону у десерти додають незліченну кількість фруктів, які кольором, смаком та ароматом вносять різноманітність у кожне свято.
|
Правила етикету
|
| Традиційним напоєм в Аргентині являється чай мате (yerba mate), вийнятковість якого полягає в способі яким він подається. А саме – його треба пити із маленьких спеціальних стаканчиків, зроблених з гарбуза, дерева або фарфору через металеву соломинку з ситечком на кінці. |
|
Кулінарна візитна картка Аргентини це соковита яловичина, запечена на решітці, чудові пиріжки, піджарені на смальці, і прекрасне червоне вино.
Нажаль, в Аргентині не культивується кухня місцевих жителів цього регіону. З часом кухня індіанців, які заселяли просторі аргентинські степи, канула в воду. Аргентинці «отримали у спадок» кухню європейських конкістадорів, котру, між іншим, полюбили... У всіх ресторанах на побережжі Атлантичного океану можна замовити прекрасно приготовані дари моря, які майть же не відрізняються від тих, що подають в ресторанах на Середземному морі. Страви, які готують аргентинці, пахнуть приправами та оливковим маслом. До своїх страв вони додають величезну кількість приправ, завдяки чому вони мають такий же неповторний смак, як страви, що готують в інших країнах світу, наприклад Італії чи Франції.
Дивіться, що смажать вам на грилі!
Худоба, яка потрапила до Аргентини через іспанців, швидко звикла до безкрайніх рівнин і непагано там прижилася. З часом туземці навчилися кінному полюванню на неї. Саме так з'явився образ знаменитого аргентинського гаучо, того «хто знає секрет приготування м'яса». Їх можна зустріти і сьогодні. Єдиний засіб пересування справжнього гаучо це кінь, а все життя – це прекрасні рівнини з тваринами, що пасуться на них цілий рік.
Якщо потрапимо в гості на гриль, котрий аргентинці просто обожнюють, треба рахуватися з тим, що порції будуть велетенськими. Також треба бути готовим і до того, що на решітці, окрім самого м'яса можуть опинитися і інші частини тварини, наприклад яєчка або тельбухи, що декому може зіпсувати апетит.
M'ясо перед запіканням залишають на декілька годин в chimichurri – маринаді на основі часнику, зелені петрушки, орегано, лаврового листа, солі, рослинної олії і невеликої кількості оцту або ж лимонного соку. Під час запікання маринадом можна поливати все, що є на решітці.
|
|
|
